Голос Свободи Радіохвиля Радио Азов небесна сотня АТО
Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 18.08.2017
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS
Google+

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Голос Свободи Радіохвиля Радио Азов Залишенець 
всплытие фото при нажатии на неё

НОВИНИ

Форма входу

Голос Свободи Радіохвиля Радио Азов ЕРА 5канал ТВІ Молоде
Головна » 2016 » Лютий » 15 » Уряд провалив виконання своїх функцій у царині безпеки і оборони, - НАЦ "УССД"
20:34
Уряд провалив виконання своїх функцій у царині безпеки і оборони, - НАЦ "УССД"

Уряд провалив виконання своїх функцій у царині безпеки і оборони, - НАЦ "УССД"

(Експертний звіт щодо діяльності уряду в секторі національної безпеки і оборони підготовлений недержавним аналітичним центром "Українські студії стратегічних досліджень")

Даний аналіз спрямований на оцінку виконання Кабінетом Міністрів України покладених на нього обов'язків у царині національної безпеки та оборони, повноти та якості їх виконання, передбачених в Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" (zakon4.rada.gov.ua ).

та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України (kmu.gov.ua).

Документи набули чинності у грудні 2014 р. У березні 2015 р. зобов'язання були конкретизовані у Плані дій уряду (zakon5.rada.gov.ua%D1%80).

Також, згідно із ч. 1 ст. 20 Закону "Про Кабінет Міністрів України" у царині національної безпеки та оборони, уряд:

здійснює заходи щодо охорони та захисту державного кордону України і території України;

здійснює заходи щодо зміцнення національної безпеки України, розробляє та затверджує державні програми з цих питань;

здійснює заходи щодо забезпечення боєздатності Збройних Сил України, визначає у межах бюджетних асигнувань на оборону чисельність громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу і навчальні збори;

вживає заходів щодо забезпечення обороноздатності України, оснащення Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань;

забезпечує соціальні і правові гарантії військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби та членам їхніх сімей;

здійснює керівництво єдиною системою цивільного захисту України, мобілізаційною підготовкою національної економіки та переведенням її на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану;

вирішує питання забезпечення участі військовослужбовців України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у порядку, визначеному законом;

визначає пріоритетні напрями розвитку оборонно-промислового комплексу.

У тексті курсивом виділені пункти зобов'язань. Вони порівнюються з даними звіту уряду та окремих міністерств, даними інших органів державної влади. Звітна інформація, оприлюднена міністрами на сайті КМУ у формі інфографіки, є уривчастою, не аргументованою і спрямована на створення красивої картинки, а не інформування громадськості про результати роботи. Уряд не надав повноцінного та якісного звіту, фактично порушивши Закон "Про Кабінет міністрів України", що свідчить про некомпетентність та самоусунення уряду від покладених на нього завдань.

Далі ми наводитимемо пункти з урядової програми та аналізуватимемо стан їх виконання

1. Стратегічне планування

Затвердження Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 р.

Програма не затверджена. Це свідчить про незадовільну організацію розроблення державних програм розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань, інших програм (планів) з питань оборони України. У результаті не можна казати про побудування якісно нових ЗСУ, системного розуміння стратегії та етапності розвитку сектора безпеки і оборони, підвищення їх боєздатності. Тож без спланованих взаємопов'язаних визначених у програмі заходів усе здійснюється в ручному режимі.

Критично важливо передбачити вичерпний перелік можливих загроз, до яких слід готуватись.

Наочним прикладом безвідповідальності уряду є невизначення порядку застосування зброї і військової техніки мирний час у разі виконання ними завдань у випадках, визначених Законом про Збройні Сили України. Саме через це військовослужбовці де-юре стають "злочинцями" у разі необхідності застосування і використання зброї та бойової техніки, що може призвести до негативних наслідків для держави у разі подання терористами та агресорами позовів до міжнародних судових інституцій.

Підготовка Стратегії національної безпеки.

Підготовка Воєнної доктрини

Проекти Воєнної доктрини та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони були розроблені Міжвідомчою групою з розроблення концептуальних документів у царині національної безпеки і оборони з урахуванням Стратегії національної безпеки України, схваленої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287. У них доволі зрозуміло викладені перспективи розвитку сектору національної безпеки, перш за все воєнної. Однак низка постулатів викликає сумнів. Зокрема, у Воєнній доктрині (ст. 13) на першому рівні серед засобів відновлення суверенітету насамперед згадуються дипломатичні шляхи, що неприпустимо як з огляду на продовження агресивної політики РФ та необхідності орієнтації насамперед на власні сили, так і загальний характер Воєнної доктрини (що передбачає пріоритет саме силових засобів). На ст. 4 необґрунтовано та безвідповідально згадується про незабезпеченість національно-культурних прав меншин в Україні, що є елементом агресивної пропаганди РФ.

На ст. 25 запроваджується загальний мінімум витрат на весь сектор оборони у 3 % від ВВП. При цьому бажано показати обґрунтування цих 3 %, яке ніде не наведено. Не виключається, що потреби можуть бути і більшими, залежно від умов обстановки.

Загалом незрозумілі функції і завдання Національного центру управління операціями, видів та родів ЗСУ, розподіл повноважень та обов'язків між ними при обороні України. У документі не визначається роль Генерального штабу та його призначення під час оборони України, збройного конфлікту та проведення інших операцій. Саме через неякісне визначення функцій, завдань та відповідальності командувачів, командирів та органів управління існує та продовжує загострюватись найнегативніше явище у питаннях оборони України, проведення операцій та ведення бойових дій - колективна відповідальність, яка фактично призводить до безвідповідальності. Серед позитивних елементів особливо слід відзначити, що Україна залишає за собою можливість завдавати удару на території агресора (ст. 13).

У Концепції розвитку сектора безпеки і оборони передбачена чисельність (згідно з чинним законодавством) Збройних Сил у 250 тис. (з них 205 тис. військовослужбовців) і 60 тис. Національної гвардії. На нашу думку, необхідно чітко визначити функції і завдання саме Національної гвардії. Практично назвою "Національна гвардія" назвали частини колишніх Внутрішніх військ (частини Охорони тилу). Водночас, першим завданням Національної гвардії України має бути захист її території, за прикладом США. А саме - при прагненні України увійти до структур НАТО її ЗС в складі міжнародних контингентів ідуть уперед по державному кордону, ліквідують загрози на території противника, а Національна гвардія забезпечує оборону решти території. При цьому необхідно провести ретельний аналіз функцій і завдань усіх збройних формувань України та визначити їхню підпорядкованість.

Перегляд стратегічних мобілізаційних планів

Відсутня можливість перевірити через секретність інформації.

2. Структурна перебудова системи оборони

Новий військово-адміністративний поділ

Навіть затверджений новий розподіл потребує удосконалення, особливо в питаннях повітряного та морського простору.

Скорочення задля уникнення дублювання функцій Генштабу та Міноборони

Декларована підготовка. Фактично зберігається роздутість штатів і дублювання функцій.

Приведення процедури призначення командувача Національної гвардії України у відповідність із Конституцією України (у Коаліційній Угоді)

Верховна Рада підтримала законопроект "Про внесення змін до Закону України.

"Про Національну гвардію України". Командувач Національної гвардії України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України. На цей час викликає великий сумнів знаходження Національної гвардії та Державної прикордонної служби України в складі МВС. Наприклад, у Стратегії національної безпеки МВС не визначене як збройне формування, а Національна гвардія визначена таким. Знаходження Державної прикордонної служби України в МВС порушує та ускладнює діяльність СБУ з питань протидії розвідувально-диверсійній діяльності, особливо при загрозах з-за кордону.

Розгортання на сході України центру радіолокаційної розвідки

Відсутні результати.

Територіальна оборона

Депутати подавали кілька проектів (зокрема у березні 2015 - Петренка, липні 2015 - комітету з питань національної безпеки та оборони), які досі розглядають. Заслуга уряду - відсутня. Робота зі створення системи територіальної оборони, що почала фактично стихійно формуватися на початку військової агресії РФ, припинилася.

3. Фінансове забезпечення. Уряд звітує про те, що видатки на оборону і правоохоронну діяльність у 2015 році сягнули 97, 5 млрд. грн. (5, 27% ВВП), будучи збільшені у липні 2015 р. Не надано порівняння та контекст для можливості оцінити це зростання бюджету.

Факт без динаміки, без масштабу та контексту.

Громадськість вводять в оману - насправді на потреби оборони не витрачається навіть мінімально необхідних 3% ВВП (за умов сьогодення та на короткострокову перспективу потреби на оборону мають бути обґрунтовані, і, за розрахунками, мають складати 4, 5-5 %). Більша частина цих коштів спрямована на діяльність правоохоронних органів, що не пов'язана безпосередньо з національною безпекою. У держбюджеті за 2015 рік (з внесеними змінами) на Міністерство оборони надано 48 млрд., на Національну гвардію України - 2 млрд. Служба безпеки України одержала 4, 5 млрд, Управління державної охорони України - 457 млн. Натомість, Генеральна прокуратура України одержала 2, 9 млрд, МВС - 33 млрд грн. (в тому числі Прикордонна служба - 4, 7 млрд). Протягом року безпосереднього на потреби оборони надійшло лише 2.6 % ВВП (що визнає міністр оборони у власному звіті). Зберігається нездорова пропорція - фінансування правоохоронних органів іде на рівні з видатками на ЗСУ, що свідчить про нерозуміння керівництвом держави і урядом пріоритетності завдань і заходів з забезпечення воєнної безпеки України. На короткострокову перспективу потрібно спрямувати заходи та кошти саме на зміцнення обороноздатності України, недопущення ескалації в проблемних районах або виникнення в них тліючого конфлікту. Цей же звіт свідчить, що діяльність уряду здійснюється, як за часів мирного часу, з прагненням зміцнення передусім МВС та інших правоохоронних органів, в той час коли потрібно в першу чергу зміцнювати ЗСУ, СБУ та Державну прикордонну службу України.

4. Уряд звітує про реалізацію проекту "Європейський вал"

Згідно зі ст. 9 Закону України про оборону України, Кабінет Міністрів України організовує підготовку населення і території держави до оборони. Уряд, прикриваючись красивою назвою, фактично знехтував виконанням цього завдання Відсутня звітність щодо виконання наступних пунктів. Жодної адекватної системної фортифікаційної оборонної лінії на кордоні з РФ не створено.

Створення державного Агентства з облаштування кордону (1-й квартал 2015 р.).

Отримання фінансової допомоги від ЄС на безпеку кордону. Допомога Місії ЄС з реформування сектора безпеки (щорічно).

Залучення українських компаній до будівництва кордону (щорічно).

Факт без масштабу та контексту.

Реалізується проект "Європейський вал", на українсько-російському кордоні в Чернігівській та Харківській областях облаштовано: 215 км протитанкових ровів, 40 км рокадних доріг, 33 км невибухових загороджень, 14 км металевого паркану, 11 км траншей та ходів сполучень.

Іноземний досвід свідчить, що ці укріплення надійні лише проти нелегальної міграції, а у разі бойових дій не застосовувались. Надмірно мала кількість вогневих позицій і бліндажів (143 одиниці вогневих позицій; 28 бліндажів). Це після спрямування 4 млрд грн. на цей проект на три роки (з яких уже профінансовано 400 млн грн.). Незрозуміло, чому обмежуються двома областями - а як же Сумська область, узбережжя Чорного і Азовського морів, ділянка молдовського кордону в районі Придністров'я та адміністративна межа з окупованою територією АР Крим?

Надана урядом інформація до того ж вступає у протиріччя з даними Генштабу і Міноборони по трьох лініях укріплень в зоні АТО, згідно з якими укріплення тягнуться сумарно на 600 км і 268 укріплень, на які пішло 800 млн грн (дані за жовтень 2015 р.). Можливо, уряд не вважає території, зайняті донецькими терористами, фактично окупованими Російською Федерацією? Зона АТО - район найбільшої небезпеки і бойових дій при неоголошеній війні, і відсутність даних у звіті - свідчення або непрофесіоналізму (коли різні відомства не подають скоординовану інформацію), або свідомого шкідництва.

Облаштування, укріплення державного кордону має бути не лише інженерним обладнанням, а комплексом організаційних, технічних та інженерних заходів. Крім того, уряд мав би передбачити збільшення фінансування Державної прикордонної служби України для стимулювання населення України в прикордонних районах до співпраці з прикордонниками. Пріоритетність необхідно надати межі з АР Крим, окупованими районами Донецької та Луганської областей, околицям ключових транскордонних трас на Харківщині, Одещині.

5. Уряд звітує про забезпечення військовослужбовців та учасників АТО

Затвердження Програми соціальної реабілітації та адаптації учасників АТО

Діє розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 359-р "Про затвердження плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції", що є переліком річних заходів, а не стратегічним документом.

Факт без масштабу та контексту.

Зазначено, що статус учасника БД отримали 141 355 осіб. Це не співвіднесено з кількістю мобілізованих/демобілізованих, що дало би можливість оцінити масштаб такої роботи.

Соціальна допомога та медична реабілітація через Державну службу ветеранів та учасників АТО.

Натомість, в 2015 р. уряд скоротив низку видатків на соціальні потреби військовослужбовців та їхніх сімей, призупинивши дію нормативних актів, затверджених Верховною Раді попереднього скликання у 2014 р. Зокрема, уряд відмовився від відшкодування підприємствам витрат на зарплати мобілізованим (хоча ця норма запроваджена Законом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації від 20 травня 2014 року (автори - Кузьмук, Гриневецький, Самойленко, Сиротюк).

Зупинена видача щомісячної надбавки для безпосередніх учасників бойових дій. Призупинений перегляд мінімальної пенсії (зараз - двократний прожитковий мінімум) по втраті годувальника для сімей військовослужбовців та правоохоронців (крім безпосередніх учасників АТО та інвалідів війни). Зовсім катастрофічна ситуація із забезпеченням житлом. Не діють механізми фінансової компенсації через нестачу коштів у бюджеті, тим часом як альтернативні форми (зокрема пільгових кредитів на іпотеки під державні гарантії) досі не розроблено. Катастрофічна ситуація із забезпеченням військовослужбовців житлом лише загострюється (за даними Міністерства оборони, у 2015 р. закуплено лише 838 квартир - з них більша частина ще не збудована).

І це - не згадуючи про труднощі з оформленням офіційного статусу багатьох учасників АТО - їхню смерть нерідко записують як непов'язану з бойовими діями.

6. Розвиток Військово-промислового комплексу

Розвиток оборонно-промислового комплексу (2015-2018 рр.)

Підготовлена Концепція Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року.

Новий закон про державне оборонне замовлення

Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону України "Про державне оборонне замовлення" щодо формування та виконання державного оборонного замовлення (зареєстровано 16.06.2015 № 2090а). Законопроект ухвалено у першому читанні 12.11.2015. Закон упорядковує механізм державного оборонного замовлення в умовах особливого стану, АТО, надзвичайного стану, визначає спосіб визначення посередницьких агентів, розширює номенклатуру потрібного обороні матеріального забезпечення. Тобто відбувається реакція на поточні загрози, а не середньострокове планування.

Через відсутність програм із раціональним алгоритмом підвищення боєздатності забезпечення ЗСУ та інших силових структур здійснюється в ручному режимі, безсистемно, що породжує зловживання та корупцію.

Утворення Міжвідомчої комісії з питань розвитку оборонно-промислового комплексу при Кабінеті Міністрів України, а й організація її роботи як консультативно-дорадчого органу, покликаного забезпечити експертно-аналітичну підтримку діяльності у сфері ОПК, що, зокрема, передбачено Коаліційною угодою.

Створена рішенням РНБО України від 12 вересня 2014 р., що не є заслугою уряду. Це мало стати першим кроком щодо формування нової системи управління оборонною промисловістю, оскільки державний концерн "Укроборонпром" не охоплює всі царини управління нею. Однак досі структурні реформи ВПК не впроваджуються. Ситуація, за якої підприємства оборонної промисловості (різні за специфікою) підпорядковуються певному держоргану, продовжує курс на централізацію управління галуззю, не розв'язує проблем оборонної промисловості та підживлює корупцію. За державою мають залишитись лише функції формування й координації військово-технічної політики. Питаннями ліцензування та експортного контролю повинна займатись Державнна служби експортного контролю.

Особливе занепокоєння викликає те, що уряд узагалі не приділив жодної уваги обладнанню залізничних станцій для перевезення військ, підготовці транспорту. В багатьох випадках перевезення техніки та особового складу здійснювалося за допомогою авіації. Це занадто дорого для України. Не визначено райони зосередження, підведення залізничних гілок до аеродромів, недостатньо приділено уваги підготовці аеродромної мережі. Уряд не визначив пріоритети забезпечення ЗСУ та силових структур озброєнням та військовою технікою.

Зі звіту не можна зрозуміти, скільки і куди поставлено дійсно нової техніки, скільки модернізованої та в яких обсягах просто проведено ремонт. Один із прикладів: часто термін використання авіаційної техніки продовжується рішенням інженера, і в подальшому вона маркується як відремонтована. Слід було чітко вказати, яку частину озброєння і техніки просто продовжують використовувати за рішенням інженерів і яка залишається справною на нетривалий термін.

Особливе занепокоєння викликає забезпечення військ озброєнням, технікою при відсутності Програми реформування та розвитку ЗСУ та інших силових структур. Кілька прикладів. Відомі факти закупівлі непотрібних "Самсонів" та інших застарілих зразків. Однак найбільш небезпечне намагання Міністерства оборони та ДК "Укроборонпром" поставити на озброєння ВМС нібито модернізований зенітний ракетний комплекс С-125 ще совєцького виробництва. Інші країни відмовились від його використання. Вартість одного ЗРК С-125-2Д визначалась у 200 млн. грн. Тобто тільки на закупівлю ЗРК потрібно 1, 2 млрд. грн. Додаткові витрати на забезпечення ракетами ЗРК можуть скласти до 500 млн. грн. Зазначене не підвищить обороноздатність ЗСУ, а лише запустить у дію корупційну схему, яка може завдати державі до 1, 5 млрд. грн. збитків.

Інший приклад - скандал у Житомирі, де прокуратура і СБУ почали слідство щодо крадіжки і розпродажу 30 БДЗ-УСК для бомбардувальників Су-21 із військових складів, про що знало найвище командування Повітряних сил ЗСУ. Необхідна комплексна ревізія всіх актів списання озброєння і подальших експортних операцій. Уряд мав би давно провести повномасштабну перевірку, оскільки подібні ексцеси залишаються нормою з часів Януковича.

В умовах війни, коли різкі зміни можуть завдати шкоди державі, потрібно як мінімум здійснити аудит нинішньої і попередньої діяльності підприємств ОПК, передусім "Укроборонпрому", а також здійснити наступні кроки:

1. Слід провести інвентаризацію:

- можливостей випуску продукції і як вона адаптована до умов російсько-української війни;

- можливостей виробництва боєприпасів;

- можливостей ОПК відновлювати та здійснювати капремонт техніки, з'ясувати її наявність на підприємствах і базах;

- потреб в імпорті тих номенклатурних одиниць, які не здатний виробляти вітчизняний ВПК;

- наявних конструкторських робіт і розробок та з'ясувати перспективи їхнього впровадження.

Розроблення Концепції імпортозаміщення

Концепції не ухвалено. На сьогодні силами української оборонної промисловості вдалося замінити лише 35 % комплектів, які досі закуповували в Росії. Нині вирішується питання імпортозаміщення ще близько 20 тис. таких комплектів. Звітуючи про модернізовану та нову техніку, уряд замовчує випадки, коли заводи повідомляють про неможливість проведення модернізації через відсутність комплектів з РФ. Це свідчить, що уряд питання імпортозамішення не вирішив. Зокрема, найбільше це стосується авіаційних заводів, а також виробництва ракет і боєприпасів.

7. Відмова від політики позаблоковості

Факт, на який уряд не мав жодного впливу

Фактично стало реальністю з початку 2014 р., а згодом Верховна Рада ухвалила відповідні нормативні акти. Будь-якої ролі уряду, яку слід було виокремити, ми не бачимо.

8. Судові справи в міжнародних судах проти окупантів

Факти, які свідчать про процес, а не результат.

Кабінет Міністрів також відзначає, що до Європейського суду було подано чотири міждержавні заяви проти Росії щодо порушення прав фізичних та юридичних осіб на окупованих територіях АР Крим та м. Севастополя, Донецької та Луганської областей. Не конкретизовано, чому заяви, а не позови. Міністерство юстиції згадує лише про три заяви "Україна проти Росії" від березня 2014, серпня 2014 та серпня 2015. Створюється враження, що це лише видимість боротьби при бажанні захистити бізнес-інтересів окремих лобістів, зацікавлених у торгівлі з РФ. Зокрема, лише зараз говорять про ймовірні санкції проти РФ - тоді як закон про санкції ухвалено ще 14 серпня 2014 року (!). Реакція на дії громадськості демонструє дворушництво окремих відомств (зокрема Міністерства енергетики, що до останнього підтримувало контракти з окупаційною владою на територіях АР Крим та м. Севастополя).

9. Співробітництво з міжнародними партнерами

Перехід до нової системи логістичного забезпечення Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО

З 1994 року Україна співпрацює з НАТО за програмою "Партнерство заради миру". У її рамках визначено українські військові частини, які відповідають технічним та оперативним стандартам і співпрацюють із силами НАТО. Але тепер слід поступово (через значну витратність) розширювати ці стандарти на усі підрозділи ЗСУ. Особливо проблемна координація процесу управління та планування на стратегічному рівні. Кардинальних зрушень у 2015 р. не спостерігається.

Міжнародні військові угоди про технічну кооперацію 2015-2016

Президент України Петро Порошенко ввів у дію секретне рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 грудня 2015 року "Про внесення змін до рішення РНБО від 28 серпня 2015 року "Про військово-технічне співробітництво з окремими державами".

Необхідно пришвидшити доопрацювання проекту Стратегії військово-технічного співробітництва України з іноземними державами, яка має бути спрямована на розвиток кооперації з виробниками сучасного озброєння, заміщення російського виробництва вітчизняними та західними продуктами.

Необхідно розробити та запровадити Дорожню карту поглиблення взаємосумісності між Збройними Силами України і НАТО на 2015-2016 рр.

Пріоритети, напрями і заходи співробітництва між Україною та Альянсом у царині оборони докладно визначено в Річній національній програмі співробітництва Україна - НАТО на 2015 р., затвердженій Указом Президента України від 23 квітня 2015 р. № 238.

Це не заслуга уряду.

10. Інформаційна політика

Розробка та реалізація концепції інформаційної безпеки України

Уряд не звітує. Можна дійти висновку, що діяльність Міністерства інформації взагалі не принесла значимих результатів. Міністерство інформаційної політики розробило концепцію, провело її обговорення в регіонах. Але концепція досі не затверджена урядом.

Роздержавлення друкованих засобів масової інформації

Верховна Рада 24.11.2015 ухвалила в цілому проект Закону про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, поданий народними депутатами М.Томенком та О.Абдуліним. Заслуги уряду немає. Однак в умовах війни відмова від україномовних ЗМІ, що доносять офіційну державну політику, може мати зворотній ефект щодо забезпечення інформаційної безпеки.

Запуск іномовлення

Підписаний Закон "Про систему іномовлення України", 1 жовтня 2015 р. відбувся запуск Мультимедійної платформи іномовлення України.

11. Цивільна оборона

Чомусь зовсім не згадано підготовки до протиповітряної оборони цивільного населення, відновлення бомбосховищ по всій території країни. У ЗМІ не артикулюється ця проблема, не доноситься вона до громадян і місцевою владою. Зовсім не ведеться підготовка населення до поведінки в умовах терактів. Уряд знехтував покладеним на нього завданням - підготовкою території держави до оборони. На початковому етапі агресії РФ проводились деякі заходи із підготовки шляхів, бомбосховищ та інших об'єктів, однак результати свідчать, що загалом ситуація залишилась майже незмінною. Уряд не організував підготовку території держави до оборони та захисту населення. Не проведено перевірки та підготовки бомбосховищ, імовірних блокпостів, транспортних артерій. Місцеві органи влади та самоврядування фактично цим не займаються.

Висновки

Зазначене свідчить, що за період своєї діяльності уряд не спромігся організувати та забезпечити виконання покладених на нього Конституцією та законами України функцій та завдань у царині безпеки та оборони України. Навіть Програма, про виконання якої звітують, складена некомпетентно, необґрунтовано, без урахування умов сьогодення та на короткострокову перспективу.

З досягнень половина - результат впливу депутатів, Президента та РНБО. Загалом навіть ця Програма діяльності Кабінету Міністрів України виконана не більше ніж на 30 %. Програма взагалі ще з початку 2015 р. мала би складатися на підставі ретельного аналізу та визначення нагальних потреб сьогодення, однак була складена без будь-яких прив'язок до реалій, що свідчить про крайній непрофесіоналізм і неспроможність проводити реформи у секторі безпеки і оборони. Фактично це набір непов'язаних між собою дій без досягнення кінцевих результатів, які б наочно та реально демонстрували прагнення і спроможність уряду проводити необхідні реформи.

Відсутність програми реформування та розвитку ЗСУ, організація розробки яких належить до компетенції уряду, призводить до незадовільного матеріально-технічного забезпечення військ, створює умови для корупційної діяльності, про що свідчать численні випадки в Міністерстві оборони та інших силових структурах.

Прес-служба ВО "Свобода"

Переглядів: 56 | Додав: mayboro | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar