Голос Свободи Радіохвиля Радио Азов небесна сотня АТО
Вітаю Вас Гість!
Неділя, 22.10.2017
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS
Google+

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Голос Свободи Радіохвиля Радио Азов Залишенець 
всплытие фото при нажатии на неё

НОВИНИ

Форма входу

Голос Свободи Радіохвиля Радио Азов ЕРА 5канал ТВІ Молоде
Головна » 2015 » Жовтень » 5 » Якщо кіровоградська «Батьківщина» не самоочиститься, їй не допоможе навіть рейтинг лідера партії
19:58
Якщо кіровоградська «Батьківщина» не самоочиститься, їй не допоможе навіть рейтинг лідера партії

Якщо кіровоградська «Батьківщина» не самоочиститься, їй не допоможе навіть рейтинг лідера партії

Зізнаюся відразу: планував обиратися до Кіровоградської міської ради від «Батьківщини». Вважав, що маю на те моральне право як член партії з 2005 року, дисциплінований член бюро обласної організації і як журналіст, котрий опублікував про діяльність партії та її лідера Юлію Тимошенко не один десяток статей та інтерв’ю. Але не судилося: мене не включили до списку висуванців за розпорядженням голови обласної організації «Батьківщини» (він же нинішній голова обласної ради) Олександра Чорноіваненка. Такою нібито була мені кара, як пояснив він по телефону, за те, що я не розмістив його чергове інтерв’ю в газеті, яку очолюю. Нібито, бо не вірю, що тільки в цьому справжня причина.

Але не розмістив я інтерв’ю з вини самого ж Олександра Анатолійовича. Тоді ще не були відомі результати соціологічного опитування Центрально-української лабораторії, згідно з якими за керівника обласної «Батьківщини» готові були віддати свій голос усього 0,4 відсотка виборців, але вже був його імідж не зовсім порядної людини, що й переважило. Не погрішу проти істини, зазначивши, що Олександр Анатолійович дуже швидко зумів своїми діями і поведінкою розчарувати багатьох однопартійців і тих, кому доводилося мати з ним справу. І це ще було б півбіди, якби мова йшла тільки про нього, про його авторитет. Значно важливіше те, що він нищить авторитет партії, який відновлюється з великими потугами після розправи Януковича над Тимошенко. 

Остання обставина й змушує мене «винести сміття з хати», хоч може скластися враження, що я намагаюся помститися. Постараюся переконати, що інтереси справи й партії – перш за все. Тим більше, що й сьогодні відбуваються події, які змушують задуматися. Найперша з них – використання «Батьківщини» для проведення до місцевого самоврядування людей із сумнівною репутацією. І це не порожні слова. Як стало відомо, до обласної, Кіровоградської міської і частини районних рад висунуто чимало «грошових мішків» і просто одіозних осіб, які ніколи не мали відношення до «Батьківщини», брали участь в Антимайдані, бо до того їх зобов’язувало членство в Партії регіонів. Олександр Анатолійович на бюро пояснив, що їхні кандидатури узгоджені із самою Юлією Володимирівною, в що, відверто кажучи, йому ніхто не повірив.
Виникає запитання: за які такі заслуги несподівано знайшлося цим особам місце серед висуванців партії? Дехто із членів «Батьківщини» називає суму в 20-25 тисяч американських доларів, які нібито ті платять, і на підтвердження своїх слів наводять той факт, що навіть після узгодження з лідером партії Чорноіваненко не поспішає передавати списки на реєстрацію до міської ТВК – бо не всі розрахувалися. Не можу цього підтвердити, адже при передачі коштів не був присутній, але і мене цікавить, чому це раптом серед претендентів зі сторони на депутатський мандат – лише одні заможні? За повідомленням інформпорталу «Гречка» (списки висунутих на конференціях ретельно приховуються), на місце в обласній раді претендують колишні члени ПР голова облспоживспілки П. Петрушевський, начальник управління державної виконавчої служби О. Чумак, заступник керівника Кіровоградської митниці Денис Путрик, фермер А. Флоря та інші. Майже усіх знаю особисто, а про Флорю з Маловисківського району писав не один раз і не з кращого боку.

На попередніх місцевих виборах до обласної ради по Оникіївському виборчому округу цей аграрій програв головному лікарю районної центральної лікарні К. Чурпію. Це засвідчила районна виборча комісія протоколом з «мокрою» печаткою. Поразку визнав і Флоря, але через п’ять днів обласна виборча комісія в особі Петра Чубченка без пояснень вручила посвідчення останньому. Не допомогли К. Чурпію ні звернення до президента та правоохоронних органів, ні публікації в ЗМІ. Я не можу повірити, що цього не пам’ятає Чорноіваненко. А якщо пам’ятає, то тоді що – можна не сумніватися в тому (і це багаторазово повторюється деякими членами партії), що обласна організація «Батьківщини» перетворилася на комерційну структуру?

Олександр Анатолійович контролював підбір кандидатів і до Кіровоградської міської і районних рад, тож, гадаю, зовсім не випадково там опинилися власники ресторанів, торгових комплексів, кафе. Є серед них і власник кафе, спорудженого по вулиці Шевченка з порушенням усіх можливих норм і правил. Тепер цей чоловік іде в депутати, щоб ощасливити кіровоградців? Ох, сумніваюся, що це його мета, як і мета інших підприємців, учорашніх регіоналів.

Я ніколи не бачив серед активістів «Батьківщини» такого собі Дмитра Голуба, якому раптом Олександр Анатолійович гарантував депутатство в Кіровському районі міста Кіровограда, записавши його до захищеного списку (проходить, якщо партія набере не менше п’яти відсотків), а також внісши до списку і по місту, і по області. Гарантував він місце і собі, бо з таким рейтингом, який має, можна претендувати хіба що на місце серед аутсайдерів. До слова, за вказівкою лідера партії, керівник обласної організації мав обиратися на голову обласного центру, та це означало б для нього повний провал та кінець політичної кар’єри, і Чорноіваненку коштувало чималих зусиль переконати Юлію Володимирівну, що йому краще керувати областю. Він сподівається, що і новий склад облради обере його на найвищу посаду, а якщо забракне голосів, розраховує, подейкують, на місце першого заступника Андрія Райковича, якого висунуто кандидатом на кіровоградського міського голову. Про його підтримку Чорноіваненко поспішив оголосити привселюдно, навіть не порадившись з членами бюро. При цьому назвав себе лідером партії (помилка за Фрейдом?). Але ж і Андрію Павловичу треба мати на увазі, що присутність у його команді цієї людини не додасть йому авторитету. А ще – разом з Олександром Анатолійовичем прийдуть у міську раду чи на керівні посади в комунальні підприємства постаті, за якими тягнеться довгий шлейф негарних справ, зокрема й кримінальних, і це може серйозно зашкодити всім.

Узагалі, кадрова політика Чорноіваненка не може не вражати. І не тільки тому, що він не знає, в чому полягає суть партійної роботи. У ньому переважає торговець, а відтак гроші для нього на першому плані. Не випадково в його оточенні чимало людей, яких, м’яко кажучи, треба було б керівнику обласного осередку партії триматися подалі.

Наприклад, уже в перший день обрання Олександра Анатолійовича головою обласної ради після подій минулого року в його приймальні з'явився такий собі Ігор Ковтуненко. Його партійній кар’єрі можна було б тільки позаздрити, адже одразу був обраний членом бюро. Раніше його ніхто в «Батьківщині» не бачив і, мабуть, не знав про його існування. Не випадково на одному із зібрань партактиву колишній голова облорганізації Валерій Кальченко поцікавився, з якого він року в партії, і Ковтункенко, не моргнувши оком, відповів: з 2009-го. Просто дивно, що стільки років чоловік виявляв скромність, не заявляв про себе, ні на що не претендував. Його політична зірка чомусь зійшла тільки з приходом до влади Олександра Анатолійовича. 
Але я переконаний, що справжня суть цього соратника Чорноіваненка повністю ще не відкрита для громадськості. Дуже вже схожа на нього особа фігурує в кримінальній справі, порушеній по кількох статтях (про що згодом). Кримінальна справа поки що припадає пилом в обласній прокуратурі. Раніше її, як міг, гальмував колишній начальник УМВС у Кіровоградській області А. Вітюк, до слова, – теж член команди Олександра Анатолійовича. Коли я написав про те, як головний міліціонер області поцупив букові ліжка з бази відпочинку працівників МВС, що в Бірках Олександрівського району, Чорноіваненко зателефонував мені особисто, щоб підвищеним тоном сказати, що Анатолій Іванович з його команди й він дуже багато зробив для області. Тобто, я не повинен був його більше чіпати, але ліжка тоді Вітюк таки повернув.

Здивувала мене й поява в «команді» керівника обласного осередку «Батьківщини» мого земляка Ігоря Козуба, милої й доброї людини, якщо не торкатися його партійного минулого і нинішнього. П'ять чи сім партій, до керівництва осередками яких в області він був причетним, пішли в небуття, тож не можу втямити, чим Козуб міг зачарувати Олександра Анатолійовича. Кажуть, будучи його заступником, він ще й виконує обов’язки касира, веде торги за місце в списку, але люди в нас заздрісні, можуть і вигадати. Ігор Борисович є заступником голови обласного осередку, не будучи членом партії «Батьківщина». У всякому випадку ніхто, до кого я звертався, не підтвердив його членства.

Однак вершиною кадрової політики Чорноіваненка можна сміливо вважати призначення головним ідеологом Андрія Табачука. Молодий чоловік пройшов гарну школу в Партії регіонів. У соцмережах він хизувався унікальними фото, на яких він прапором Партії регіонів розмахує на фоні… дівочих дуп (на знімку). Невдовзі фото зникли, але дехто встиг їх скопіювати. Схоже, дуже сподобалися.

І тут чомусь пригадуються палкі виступи Олександра Чорноіваненка на Кіровоградському майдані, біля трун загиблих в АТО бійців. Ніби ж правильні речі говорив чоловік – засуджував минулу владу, терориста Путіна. Аж не віриться, що можна говорити одне, а робити інше. Невже Олександр Анатолійович розраховує, що високий рейтинг лідера партії Юлії Тимошенко приховає всі гріхи, що кояться на місцевому рівні? Я в це не вірю. Я вірю в самоочищення, яке обов’язково настане. Не виключаю, невдовзі після виборів.

І останнє. Я не закликаю виборців не голосувати за всіх кандидатів від «Батьківщини». Там є й порядні люди, їх і треба підтримати.

Валерій М'ЯТОВИЧ

«З перших уст»

Переглядів: 127 | Додав: mayboro | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar